19 червня 2013 року в Національному культурному центрі України в Москві відбулась церемонія відкриття документальної фотовиставки, присвяченої пам’яті видатного українського дипломата, державного діяча, Міністра закордонних справ України у 1994-1998 роках, Голови 52-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН Геннадія Йосиповича Удовенка.

У заході взяли участь заступники Міністра закордонних справ РФ  Г.Б.Карасін та В.О.Небензя, президент Російської ради з міжнародних справ, Міністр закордонних справ РФ у 1998-2004 рр. І.С.Іванов, а також керівники іноземних дипломатичних місій та представники українських громадських організацій.

Відкриваючи пам’ятний захід, Посол України в Російській Федерації Володимир Єльченко розповів про життєвий та професійний шлях Генадія Удовенка, наголосивши на його особистому внескові у розбудову стосунків нашої держави з Росією, яскравою стороною якого стало підписання у травні 1997 року Договору про дружбу, співробітництво та партнерство (т.зв. “Великого Договору”) між двома державами.

У виступі заступника Міністра закордонних справ РФ Статс-секретаря Григорія Карасіна було наголошено на важливості вшанування та збереження пам’яті про видатних дипломатів сучасності світового рівня, прикладом чого слугує багаторічна діяльність Генадія Удовенка.

В експозиції використані фотоматеріали з архівів МЗС України, Постпредства України при ООН та Секретаріату ООН. Також гостям виставки було представлено присвячене Генадію Удовенку видання „Людина Планети. Біографічне есе” (автори А.Денисенко, В.Туркевич).

 фото заходу

Удовенко Геннадій Йосипович

український дипломат і політик

(1931-2013)

 

Народився 22 червня 1931 року в м.Кривій Ріг.

Закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету (1954).

 

1952-1958 – робота в Міністерстві промислових і будівельних матеріалів УРСР, голова колгоспу в Київській області. Навчання в аспірантурі Українського науково-дослідного інституту економіки та організації сільського господарства.

 

1959-1964 – перший секретар, радник МЗС УРСР.

1965-1971 – співробітник Секретаріату відділення ООН у Женеві.

1971-1977 – начальник відділу кадрів, начальник відділу міжнародних економічних організацій МЗС УРСР.

1977-1980 – директор Керування конференцій і синхронного перекладу Секретаріату ООН (Нью-Йорк).

1980-1985 – заступник Міністра закордонних справ УРСР.

1985-1992 – Постійний Представник України при ООН (Нью-Йорк).

1992-1994 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі.

1994-1998 – Міністр закордонних справ України, у той же час (вересень 1997 – вересень 1998) – Президент 52-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН.

 

З 1998 – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, нацменшин та міжнаціональних відносин.

З 1998 – член Ради президентів ГА ООН.

1999-2003 – голова партії  „Народний Рух України”.

 

Почесна нагорода Президента України (1995), орден князя Ярослава Мудрого, ІІІ, IV та V ступенів, орден «За заслуги» II ступеня (2011), численні нагороди іноземних держав